Мотивація

 Як мотивувати себе на досягнення цілей?

    Мотивація є дуже важливим фактором розвитку людини в будь-якій сфері. Напевно кожен з нас в певні моменти стикався з проблемою відсутності бажання діяти і продовжувати рухатися до намічених цілей.

Які існують способи відновлення мотивації і підвищення продуктивності — спробуємо розібратися.

Причини зниження мотивації

    Психологи виділяють кілька основних факторів даної проблеми, які властиві більшості сучасним людям:

• відсутність визнання з боку оточуючих;

• зміни в робочих процесах;

• розбіжності в сім'ї;

• розчарування в очікуваннях;

• втрата близької людини або значимого об'єкта в житті;

• переоцінка цінностей;

• перенавантаження емоційного або фізичного плану.

    Етапи відновлення мотивації

Щоб ефективно простимулювати себе для подальшого руху до цілей, слід розібратися в своїх почуттях і визначити внутрішні проблеми, які цьому перешкоджають. Розглянемо етапи відновлення рівня мотивації послідовно.

Постановка мети

    Відповідно до теорії американського психолога-гуманіста Маслоу, визначені наступні групи природної мотивації:

• фізіологія;

• почуття безпеки;

• соціалізація в суспільстві;

• повага оточуючих;

• самовираження.

    Цілі кожної людини встановлюються в одній з цих груп, і тільки отримавши реалізацію на певному рівні, можна переходити до наступного етапу. Цього можна досягти тільки в разі усвідомленого визначення того, що на поточний момент є дійсно важливим.

Візуалізація результату

    Відмінним засобом самомотивації є створення так званої дошки візуалізації. 

Цей інструмент допомагає утримувати увагу на цілях. Подібного ефекту можна досягти, помістивши зображення заповітної мети в гаманець або створивши альбом із зображеннями своїх бажань. Завдяки їх регулярному перегляду виникає природнє передчуття майбутніх результатів.

Формування плану дій

    Чітко прописаний план із зазначенням проміжних термінів реалізації завдань підсилює рівень мотивації. Це сприяє появі бажання негайно перейти до виконання поставлених завдань і дозволяє розставити їх в порядку пріоритетності.

Визнання і винагорода

    Відмінним стимулом подальшого просування служить визнання власних результатів. Для цього можна вибрати спосіб заохочення за виконання завдань за підсумками певного періоду (тижня, місяця, року).

Саморозвиток

    Вивчення історій успішних людей сприяє підвищенню впевненості в своїх силах і дозволяє уникнути багатьох помилок. Приділяючи увагу систематичному розвитку необхідних навичок, рухаючись до мети усвідомлено, мотивація людини завжди буде знаходитися на належному рівні.

Фактори, що заважають утримувати мотивацію

    Спосіб життя більшості з нас досить напружений, в зв'язку з чим нерідко складаються ситуації, які мають негативний вплив на мотивацію та продуктивність людини.

Страх

    Негативний досвід може провокувати побоювання майбутніх перемог. В першу чергу потрібно усвідомити безпідставність страху.

    Також ефективним способом боротьби з ним є відповідь на питання: «Що найгірше може статися?» Порівнявши її з бажанням досягти мети, кожна особистість може цілковито позбутися страху.

Негатив в оточенні

    Багато людей звикли задовольнятися мінімумом і проживати дні одноманітно. Часто замість підтримки вони висловлюють сумніви і недовіру. Необхідно оточити себе цілеспрямованими і позитивними особистостями, для яких рух — життя. У них можна багато чому навчитися і здобути корисний досвід.

Ілюзія нескінченності часу

    Періодично слід нагадувати собі про час, який пройшов безповоротно. У молодому віці виникає уявна ілюзія, що життя нескінченне, і всіх цілей можна легко встигнути досягти. Усвідомлення того, як швидко минають дні, роки та навіть десятиліття, природним чином піднімає рівень мотивації.

    Сподіваюся, що дана інформація буде для вас корисною і, слідуючи вищепереліченим рекомендаціям, ви зможете досягти всіх найзаповітніших цілей!

Віра в себе і свої сили

 

💪 Як розвивати Віру В Себе І Свої Сили 💪

    Одне з головних перешкод на шляху до успіху – брак віри у власні сили. Людина, не довіряють собі, не зможе самовдосконалюватися і, як наслідок, не зможе домогтися чогось значущого в цьому світі.

    Він буде просто йти за кимось, хто знає правильну дорогу. Ось тільки правильної вона буде лише для ведучого, а не для веденого. Як знайти сили, щоб повірити в себе? Як не впадати у відчай і знову підніматися з самого низу? Знайшовши впевненість, ви матимете успіх у будь-яких починаннях.

Як не втратити віру

    Як часто у вас опускалися руки, коли щось починало не виходити? ви кидали справу і приймалися за інше, більш легке. Так ви постійно знижували свою планку і тепер не вірите, що здатні на щось більше.

    Згадайте, де ви втратили віру? Іноді корисно подивитися на дітей – ось вже хто самовпевнений до крайності! Коли вони вчаться ходити, то часто падають, але піднімаються і знову йдуть. Якщо їм щось потрібно, то вони знають, що істерика допоможе їм добться чого завгодно. Повчіться у них не опускати руки.

    Є кілька простих правил по роботі над собою в цьому напрямку:

Не впадати у відчай

    Думаєте, ви один знаєте про свою невдачу? Ні, бачачи опущені плечі і кислу міну на обличчі, оточуючі дізнаються, що у вас щось не так. А якщо ви ще й скаржитися починаєте, то це точно переконає людей у вашу слабкість і непотрібність.

Працювати над помилками

    Негативний результат – теж результат, то чому не перестати скиглити і взяти себе в руки? Проаналізуйте свою роботу: де припустилися помилки, як можна було вчинити інакше, як тепер виправити помилку…

Постійно розвиватися

    Читайте більше книг, розмовляйте з мудрими людьми, ходити на тренінги і семінари. Саморозвиток – це ключ до впевненості у своїх силах.

Мислити позитивно

    Думайте про те, який ви розумний і талановитий чоловік, що у вас все вийде, і ви зробите все в кращому вигляді. 

Головне, постарайтеся навіть у розмові «про себе» використовувати лише позитивні твердження, так ви налаштуєте свою підсвідомість на успіх – замість «Я не товстий» думайте «Я стрункий» (див. «Психологія позитивного мислення – як впливають на нас наші емоції»).  

Підживлювати позитивні емоції

    Пам’ятайте це відчуття, коли у вас все виходить? ви ніби на крилах летите по життю в повній впевненості в своїй привабливості. Робіть щось, що вам вдається, тоді похвали в адресу піднімуть вам настрій і трохи збільшать вашу впевненість.

Не здаватися

    Навіть після кількох невдалих спроб не кидайте розпочату справу. З часом ви заробите таку купу невдалих проектів, що ваша віра в себе остаточно розвалиться. Замість цього вперто йдіть до мети, вона обов’язково вам піддасться, і тоді ви отримаєте потужний заряд енергії та бадьорості духу.

Знайти підтримку

    Навіть просте «Ти молодець!», почуте від матері, здатне поставити нас на ноги. Обов’язково шукайте підтримку у родичів або друзів. Спілкування з ними здатне повернути вам сили для нового ривка.

Як розвинути почуття впевненості

    Щоб перескочити на більш високий рівень довіри, а значить, і відповідальності, потрібно не забувати, що за повір’ями ви створені за його образом і подобою. Просто не може виникнути в такій ситуації, що щось не вийде. Інша справа, що для цього потрібно постаратися, потрібно працювати над собою. Психологи стверджують, що розвинути впевненість у своїх силах допоможуть наступні напрямки роботи над собою:

Розвивати позитивне ставлення до світу і людей

    Так, в сучасному світі це не так просто, але намагайтеся скрізь бачити і позитивні сторони.

Розвивати позитивне ставлення до самого себе

    Не повторюйте з разу в раз «Я не зможу, це занадто складно». Почніть думати в іншому ключі: «Я зможу, якщо зроблю те-то і те-то».

Привчити себе до ефективності

    Складіть розпорядок дня і неухильно дотримуйтеся, напишіть список цілей на найближче майбутнє і зробіть перший крок до їх досягнення.

Тримати себе у формі

    Помічено, що люди, навіть у важкій ситуації тримають себе «по-королівськи», швидше справляються з труднощами, ніж ті, хто дозволяє своєму тілу виражати емоції. Приведіть своє тіло в порядок, постійно тримайте поставу і посміхайтеся – тоді удача сама до вас прийде. 

    Не сподівайтеся, що впевненість у своїх силах знайдеться сама – ніхто її для вас ніде не тримає. Вона здатна лише народитися після певних зусиль. Постійно розвивайте себе, займайтеся улюбленою справою, приведіть світ навколо себе в порядок. Можливо, тоді проблема вирішиться сама собою, і віра в себе розвинеться паралельно з усіма іншими якостями. Головне, не опускайте руки і майте чітку мету.

Прийняття себе

 

Як прийняти себе

    Прийняття — це про те, як бути собою, і при цьому розвиватися. У самому визначенні є якийсь конфлікт, він полягає в тому, що стабільність і розвиток це полярності. В гештальттерапії кажуть, щоб прийняти себе, потрібно увійти в глиб конфлікту, дозволити цьому конфлікту бути всередині, усвідомлювати його, спостерігати за ним і дослідити його.

    Щоб краще зрозуміти, як в конфлікті може народитися прийняття, використовуємо парадоксальну теорію змін Арнольда Бейссера. Вона звучить так: «Зміна відбувається тоді, коли людина стає тим, ким вона є насправді, а не тоді, коли вона намагається стати тим, ким вона не є. Зміна не відбувається через навмисну спробу змінити самого себе або кого-небудь, але відбувається тоді, коли людина намагається бути тим, ким вона є насправді – бути повністю залученою у сьогодення.”

    Виходить, що для того, щоб себе реалізувати, потрібно просто бути тим, ким ти є.

    Прийняття – це не навичка, цього не можна навчитися, це досвід, це відчуття, це потрібно прожити самому

    Саме тому всі розмови на тему “зроби сам” не працюють, цей досвід неможливо здобути на тренінгу.

    Для прийняття себе вам потрібно, щоб інший вас прийняв. Це так працює. В ідеалі нас повинні були приймати батьки, але оскільки вони поняття не мають, що це таке, то ми й живемо в невротичному суспільстві. 

    Помилка полягає в тому, щоб вимагати від батьків прийняття в дорослому віці, це, щонайменше, нерозумно. Якщо б вони могли, вони б нас прийняли, а так потрібно розбиратися самостійно.

Але ми самі цього зробити не можемо, нам потрібен хтось інший. Той інший, який може приймати себе і може дати нам цей досвід. Я не кажу, що це обов’язково повинен бути психолог, але це має бути людина. Просто психолог це спеціально навчена для цього людина, якщо, звичайно, перед тим, як почати свою практику, вона проходила особисту терапію.

        Дуже часто прийняття плутають з любов’ю. Я часто бачу поради психологів, як полюбити себе (і сумніваюся в тому, що вони проходили особисту терапію), любити себе можна, але до прийняття це не має жодного відношення

    Тому що любов може бути невротичною. Люди живуть у залежних і співзалежних стосунках, і теж вважають, що вони люблять. Більше того, вся культура просякнута саме співзалежним любов’ю, практично всі романи, п’єси, вірші і поеми, пісні і кіно, оспівують бурхливу пристрасть і неможливість жити один без одного. Це все чудово для гостросюжетного роману, але погано позначається на житті.

    Ось саме тому, що любов занадто неоднозначна, деякі психотерапевти не пов’язують її з прийняттям. Тому що прийняття це про інше.

Прийняття це про повагу.

    Повага виходить з права кожної людини бути, це базове відчуття, це цінність людини як такої, впевненість в її праві існувати, незважаючи ні на що.

    Незважаючи ні на що, я маю право бути, у мене є своє місце в цьому світі, і ніхто не має права позбавити мене цього місця.

    Я знаю себе, знаю свої якості, знаю свої почуття, і я адекватно на них дивлюся, я можу робити помилки, і це нормально. Я визнаю свої помилки, я можу бути різною, відчувати різні емоції і ставитися до інших, як вважаю за потрібне.

    Тоді приймати інших означатиме поважати їхнє право бути, поважати свободу, їх вибір, це рівність і інтерес до іншого.

    Коли ми когось приймаємо, це не означає, що він нам подобається. Зовсім ні, просто ми розуміємо, що він інший, і він може бути таким, яким він є

    Саме тому в понятті “прийняття іншого” є ось ця повага по відношенню до буття іншого. Нам може не подобатися людина, ми можемо її зневажати, нам може бути боляче від того, яка вона, але ми завжди залишаємо право іншій людині бути тим, ким вона є.

    І це складно, тому що ми не можемо залишити у спокої своїх близьких, ми хочемо, щоб вони були іншими, кращими. Але ми не можемо нічого зробити з іншими людьми, ми ледве можемо зробити щось із собою.

    Прийняття — це дозвіл чомусь бути таким, яким воно є

Що означає приймати себе:

1. Відповідальність за себе і свої вчинки

2. Турбота про себе (задоволення потреб, захист своїх кордонів)

3. Повага до себе (дозвіл собі бути тим, ким ви є)

4. Пізнання себе (хто взагалі я, які мої почуття і бажання, що я можу, що мені приносить радість)

5. Реалізація свого потенціалу (як мені зробити те, що хочу)

Тривожність

 

💫 Як подолати тривожність і радіти життю 💫

    Кожен знає, як це – загрузнути у низхідній спіралі. Скажімо, якось увечері в п’ятницю вас запрошують на вечірку, але у вас проминає думка штибу «Не впевнений, що там буде весело», тож ви нікуди не йдете. Натомість ви допізна дивитесь телевізор на дивані. Наступного дня ви довго спите, а сил у вас небагато. Ніхто не телефонує, тож ви почуваєтеся ще більш відрізаним від світу, й тепер імовірність із кимось поспілкуватися ще нижча. Нічого вас особливо не цікавить, тож ви валяєтесь без діла всі вихідні. Доволі скоро вам стане невесело й самотньо, а ще ви не знатимете, як цьому зарадити, бо кожне рішення здаватиметься неправильним. Таким і є гострий прояв депресивного стану.

    Найбільша проблема низхідної спіралі депресії полягає в тому, що вона не просто тягне вас на дно; вона вас там ще й тримає. Депресія – дуже стійкий стан: мозок звикає думати й діяти в такий спосіб, від якого ви не виходите з депресії. Усі зміни способу життя, які могли б допомогти під час депресії, здаються занадто складними. 

Спорт міг би допомогти, але не хочеться виконувати вправи. Вам покращало б, якби ви добре виспалися, але у вас безсоння. Вам стало б краще, якби ви зайнялися чимось цікавим у колі друзів, але вас нічого не цікавить, а ще ви не хочете турбувати людей. Ваш мозок загруз – депресія тягне його на дно, безжальна, неначе сила гравітації. Настрій починає нагадувати кульку на дні миски – куди її не штовхай, вона все одно покотиться вниз. 

    У стані депресії в мозку немає жодних серйозних відхилень. Річ лише в тім, що певні налаштування нейронних ланцюгів зумовлюють схильність до сценарію депресії. Це має стосунок до того, як мозок сприймає стрес, планування, звички, прийняття рішень і ще десяток інших речей, тобто до динамічної взаємодії всіх цих ланцюгів. А зі встановленням такого сценарію у мозку відбуваються десятки крихітних змін, які й утворюють низхідну спіраль.Добра новина полягає у тому, що в таких складних системах, як мозок, маленькі зміни часом можуть мати великі наслідки. Якщо змінити режим роботи одного світлофора, можна уникнути затору. Відео на ютьюбі може стати «вірусним» після одного твіта. А часом і зміна налаштувань одного нейронного ланцюга може дати початок змінам у перебігу депресії.

    Хвилювання і тривожність – це два великі симптоми й дві причини депресії. За хвилювання відповідають передусім зв’язки між деякими ділянками префронтальної кори та передньої поясної кори. Для порівняння, за тривожність відповідають ланцюги, які належать до лімбічної системи. Тож не варто сердитися на себе за те, що ви забагато хвилюєтесь або тривожитесь; це просто побічний продукт еволюції мозку.

    Причина тривожності та хвилювання – ймовірність, а не визначеність. Насправді ж, багатьом людям тільки гірше, коли вони мають широкий вибір, бо так у них більше причин для хвилювання. Коли немає визначеності, зростає активність мигдалеподібного тіла. Тож якщо ви схильні до хвилювання, обмежуйте кількість варіантів вибору і, коли є така можливість, швидко приймайте рішення. Щойно ви приймете рішення – навіть незначне – усе почне здаватися можливим.

    Нерідко ми хвилюємося, оскільки прагнемо зробити найкращий вибір або бажаємо витиснути з усього якомога більше. Купуючи вживаний автомобіль, ви хочете, аби він був недорогий, надійний, безпечний, симпатичний, правильного кольору і з низькою витратою палива. На жаль, не існує варіанта, який би бездоганно задовольняв усі ці вимоги. Якщо ви прагнете завжди бути у виграші, вас можуть паралізувати сумніви або вибір може принести розчарування. Між іншим, існують докази того, що таке «прагнення більшого» посилює депресію. Тож не намагайтеся приготувати досконалу вечерю – почніть просто з хорошої вечері. Не намагайтеся бути бездоганними батьками – будьте просто хорошими. Не намагайтеся бути найщасливішими – будьте щасливими. 

    У стані депресії мозок тяжіє до поганих спогадів. І ні, мова тут не про погану пам’ять, з вини якої ми забуваємо, по що прийшли до крамниці. Мова про те, що пам’ятаємо ми тільки погане, а хороше забуваємо; це відбувається через порушення взаємодії між мигдалеподібним тілом і гіпокампом. Упередженість настрою, яка впливає на сприйняття теперішнього, впливає також і на пам’ять: на те, як ми пригадуємо старе і створюємо нові спогади.

    Фізичні вправи у приємному середовищі (або під час споглядання приємного середовища) – міському або заміському – дають кращий результат. І взагалі, незалежно від фізичного навантаження, перебування на природі або навіть споглядання краєвидів з деревами або озерами може сильно вплинути на настрій і зменшити прояви депресії. Тож спробуйте сходити на пробіжку в парк або станьте на бігову доріжку біля вікна.

    Аби зменшити кількість нерелевантних дрібниць у житті, зосередьтеся на тому, що для вас справді важливо. Дослідження показали, що концентрація на цінностях знижує стресову реакцію мозку. Тож подумайте про часи, коли ви були найщасливішими. Чим ви тоді займалися, які чинники впливали на ваше щастя? Яка діяльність дає вам відчуття максимальної повноти? Якими досягненнями ви найбільше пишаєтеся? Якби вас описували друзі або колеги, про які позитивні властивості ви хотіли б від них почути?

    Можливо, ви хочете піти у спортзал, або у вас горить проект на роботі, або треба зробити яку-небудь хатню справу. Незважаючи на наближення реченця, ви не можете набратися сил або мотивації. Що більше ви прокрастинуєте, то сильнішим стає відчуття тривожності. Змушувати себе взятися за проект, коли немає ні сил, ні мотивації – це ніби сидіти у машині й намагатися повернути, не натиснувши перед тим на педаль газу. Коли ви прокрастинуєте, переглядаючи фейсбук або жахливі реаліті-шоу, – ба навіть коли взагалі нічого не робите, – це нагадує сидіння у машині й забави з кермом. Вам це нічого не дасть. Натомість займіться чим-небудь продуктивним – будь-чим – хоч би й не тією справою, яку ви мусите виконати. Вимийте одну тарілку. Взуйтеся. Надішліть одного листа по роботі. Зробіть будь-яку справу, яку потрібно закрити, навіть якщо вона і не найпріоритетніша. Її все одно необхідно виконати, а ви зате не сидітимете на місці.